Головна Юридична консультація Новини Найважливіші конституційні норми, що захищають особисті права людини

Оберіть мову

Ukrainian English French German Russian Spanish
Найважливіші конституційні норми, що захищають особисті права людини PDF Друк e-mail

Право на свободу й особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини. Ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосовувати утримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого (ст. 29 Конституції).

Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції).

Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ст. 31 Конституції).

Кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції). Це означає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а недоведеність участі обвинуваченого у вчинені злочину є підставою для закриття справи.

Кожному гарантується право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ст. 63 Конституції). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кримінально-процесуального кодексу України до близьких родичів відносяться чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. На різних стадіях кримінального процесу застосовується особливий процесуальний порядок діяльності його учасників.

З 1 січня 2013 року почала працювати система безоплатної правової допомоги в кримінальному провадженні, яку можна отримати за номером 0-800-213-103.

Дзвінок на даний номер є безкоштовним для абонентів фіксованого зв’язку України. Для абонентів мобільного зв’язку дзвінок платний і його вартість визначається тарифами відповідного оператора.

Мета дзвінка: можливість передати повідомлення про випадки затримання особи і про необхідність залучення захисника.

Викладач правових дисциплін О.А. Бондар

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

© 2018 Коледж СНАУ | Офіційний сайт. Всі права захищено.
© 2006-2009 Українська локалізація: Joomla! Україна. Всі права захищено!
Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.