ВСП "Сумський фаховий коледж СНАУ"

Голодомор – біль нації та уроки історії

29 листопада 2024


Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки пам’яті за жертвами Голодомору. Цей день є нагадуванням про ціну, яку заплатив наш народ за право бути господарем на нашій землі. До Дня пам’яті жертв Голодомору зі студентами другого курсу 721 групи була проведена виховна година «Голодомор – біль нації та уроки історії»

Голодомор 1932 – 1933 років – одна з найтрагічніших сторінок в історії України, яка залишила глибокий шрам у пам’яті нашого народу. Це був штучно організований голод, спричинений політикою сталінського режиму, що мав на меті зламати опір українців колективізації, придушити національний дух і знищити селянство як соціальну опору української ідентичності.

Голодомор мав чітко виражений геноцидний характер. Цілеспрямовані дії влади спрямовані проти українського народу, його мови, культури та свободи.

Жертвами Голодомору стали від 3 до 7 мільйонів людей. Ця трагедія вплинула не тільки на демографічну проблему, але й на національну самосвідомість. Українські села втратили ціле покоління працьовитих і творчих людей, багато родин назавжди перервали свій рід. На десятиліття вперед Голодомор залишив глибокі рани в українському суспільстві. Страх, породжений сталінським терором, сприяв створенню атмосфери покірності та мовчання, що заважало національному відродженню.

Пам’ять про Голодомор є надзвичайно важливим для українців. Це не тільки скорбота за мільйонами загиблих, а й урок, який нагадує про те, велике значення збереження своєї національної ідентичності, культури та історії. Ми маємо обов’язок перед минулими поколіннями, говорити правду про Голодомор, боротися із запереченням цього злочину та протистояти будь-яким спробам повторити подібні трагедії.

Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою незалежність, уроки Голодомору набувають особливої уваги. Єдність, сила духу та любов до своєї Батьківщини – це ті якості, які допомогли нашим народам вистояти тоді і які допомагають нам зараз.

Пам’ятаймо, щоб не повторилося

Яна ТРИПОЛЬСЬКА