Ми, студенти та викладачі юридичної консультації коледжу СНАУ, керуючись загальновизнаними нормами моралі, визнаючи своїм обов’язком захист прав і свобод людини і громадянина та необхідність удосконалення свого професійного рівня, приймаємо Етичний кодекс юридичної консультації
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Цей Кодекс покликаний врегулювати етичні засади організаційної діяльності студентів, викладачів, фахівців-практиків (далі – учасників юридичної консультації) у процесі виконання завдань юридичної консультації.
Стаття 2. Діяльність юридичної консультації базується на таких принципах:
1) законності – у своїй діяльності учасники юридичної консультації повинні діяти у повній відповідності до чинного законодавства;
2) гуманізму – діяльність учасників юридичної консультації повинна будуватись на засадах поваги, доброзичливості, розуміння проблем клієнта та взаєморозуміння;
3) незалежності – виконуючи доручення клієнта, консультанти та інші співробітники юридичної консультації повинні керуватись лише законом, вказівками керівника та кураторів юридичної консультації, а також власним уявленням про оптимальний варіант вирішення справи;
4) конфіденційності – інформація, отримана консультантом від клієнта, а також про клієнта (зокрема щодо його особи) або інших осіб у процесі надання консультацій, може бути використана лише у навчальних цілях;
5) пріоритету інтересів клієнта – у своїй діяльності учасники юридичної консультації повинні виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами інших осіб;
6) повного інформування клієнта про правила роботи юридичної консультації – учасники юридичної консультації при прийняті доручення від клієнта повинні повною мірою та у доступній для розуміння клієнтом формі проінформувати його про правила роботи юридичної консультації, клієнт повинен мати можливість ознайомитись з такими правилами самостійно;
7) компетентності та професіоналізму – консультант та інші співробітники юридичної консультації зобов’язані надавати правову допомогу компетентно і добросовісно, зі знанням відповідних норм права, найбільш повним урахуванням всіх обставин, що стосуються виконання доручення клієнта, та можливих наслідків такого виконання;
8) неприпустимості представництва клієнтів із суперечливими інтересами – не допускається ведення консультацією справ клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати такими, а також справ у яких опонентом клієнта є вищий навчальний заклад чи факультет, при якому функціонує консультація, або громадська організація – засновник юридичної консультації ;
9) безоплатності – за надання правової допомоги учасники юридичної консультації не в праві отримувати матеріальної вигоди;
10) чесності та порядності – консультант та інші співробітники юридичної консультації повинні у своїй діяльності та приватному житті бути чесними і порядними. Не допускається використання обставин справи та (або) інформації, отриманої від клієнта в зв’язку із виконанням доручення у власних інтересах чи інтересах інших осіб, крім клієнта.
Розділ 2. Взаємовідносини учасників юридичної консультації з клієнтами
Стаття 3. Учасники юридичної консультації мають право:
1) клопотати про виплату коштів, необхідних для покриття фактичних витрат, пов’язаних із виконанням доручення (доїзд до місця слухання справи, відправка кореспонденції тощо);
2) всупереч вимог клієнта відмовитись посилатися на фактичні обставини справи і подавати докази, стосовно яких у них є обґрунтовані сумніви щодо правдивості;
3) відмовитись від прийнятого доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними.
4) відмовити в наданні правової допомоги, якщо:
– клієнт спроможний звернутися за наданням платної правової допомоги;
– у клієнта уже є представник;
– учасники юридичної консультації не спроможні виробити обґрунтовану правову позицію з вирішення проблеми клієнта;
– клієнт не виконує взятих зобов’язань згідно з угодою про надання правової допомоги, або грубо чи нетактовно поводить себе з учасниками юридичної консультації;
– клієнт перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, або має хворобу, що ставить під загрозу здоров’я учасників юридичної консультації.
Стаття 4. Учасники юридичної консультації зобов’язані:
1) як у своїй діяльності, так і в особистому житті забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, зберігати самоконтроль і витримку при здійсненні своєї діяльності мати пристойний зовнішній вигляд;
2) бути чесними і порядними, не вдаватися до обману, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб для досягнення своїх цілей;
3) поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими вони спілкуються;
4) захищати інтереси клієнта сміливо й чесно;
5) роз’яснювати клієнту, що правова допомога надається силами студентів під керівництвом викладачів юридичного факультету та/чи фахівців-практиків.
6) надавати правову допомогу компетентно і добросовісно, постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти оперативною інформацією про зміни у чинному законодавстві;
7) не допускати у своїй діяльності компромісів, що применшували б їх незалежність, з метою догодити клієнту, суду, іншим державним органам, третім особам, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта, перешкоджають належному наданню йому правової допомоги та суперечать вимогам цього Кодексу;
8) не розголошувати суті звернень громадян, а також прийнятого за результатами розгляду звернення рішення, за винятком випадків добровільної згоди клієнта на використання матеріалів справи без зазначення даних про його особу у навчальних цілях;
9) не залишати без реагування порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або консультації в цілому, повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством;
10) з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи;
11) при виникненні непорозумінь чи конфліктних ситуацій з клієнтом звернутись до керівника з обґрунтованою відмовою від ведення справи.
12) відмовити у надані правової допомоги за наявності для того підстав.
Стаття 5. Учасники юридичної консультації не мають права :
1) давати клієнту поради, які сприяють вчиненню ним або іншими особами правопорушень;
2) будь-яким чином вводити клієнта в оману: відносно реального стану справ, складності справи, часу, який необхідний для вирішення справи, всіх можливих результатів вирішення справи і потенційних витрат клієнта, а також інших обставини, незнання яких може створити негативні наслідки для клієнта;
3) представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємносуперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими;
4) прийняти доручення, якщо через обсяг зайнятості вони не зможуть забезпечити розумно необхідну сумлінність його виконання, досконалість, ретельність підготовки та оперативність;
5) давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що консультант може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх обов’язків.
Розділ 3. Взаємовідносини між учасниками юридичної консультації
Стаття 6. Взаємовідносини між учасниками юридичної консультації базуються на основі поваги, довіри, співпраці та взаємодопомоги.
Стаття 7. Учасник юридичної консультації (студент) не в праві надавати клієнту консультацію, складений ним правовий документ, здійснювати його представництво без попереднього погодження з викладачем.
Стаття 8. Учасник юридичної консультації не повинен обговорювати з іншими учасниками обставини, що стосуються особистого життя клієнтів, їх матеріального стану, походження, національної належності та інших обставин, які не мають відношення до суті доручення.
Стаття 9. Учасник юридичної консультації (студент) не може вдаватись до критики рівня знань і кваліфікацій іншого учасника юридичної консультації.
Дотримання учасниками юридичної консультації коледжу СНАУ вимог цього Кодексу повинно сприяти гідному, компетентному, ефективному виконанню ними своїх обов’язків, підвищенню престижу юридичної консультації та їх професіоналізму.